Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зотліти

Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОТЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОТЛІТИ"
Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Валяка, -ки, об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка. Г. Барв. 500.
Груща́нка, -ки, ж. (Выговаривается также и грущинка). Родъ кушанья, свареннаго изъ растертыхъ грушъ. Грущинку варять з грушок, котрі перетирають через сито. МУЕ. І. 101.
Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. К. Кр. 17, 31. К. XII. 10. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства. К. XII. 39.
Заохо́чування, -ня, с. Поощреніе, привлечете къ какому-либо дѣлу. Желех.
Лакеюватий, -а, -е. Съ лакейской душой. Людці лукаві, лакеюваті. Хата. XVIII.
Обворожувати, -жую, -єш, сов. в. обворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Грин. І. 42. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить. Левиц. Пов. 26.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Потерти Cм. потирати.
Тітоньчин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОТЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.