Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зотліти

Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОТЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОТЛІТИ"
Гнетючка, -ки, ж. = гнетуха. Черниг.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Запсува́ти, -сую́, -єш, гл. = зопсувати. Мет. 373. Старий віл ніколи борозни не запсує. Ном. № 8919.
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Збі́рниця, -ці, ж. 1) Метла. ЗЮЗО. II. 180. 2) Сборище. Котл. Ен. IV. 71.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене. МВ. І. 2.
Приписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. приписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Приписываться, приписаться. Приписався до Мар'янівської громади. Мир. Пов. II. 42.
Роспоїти, -пою, -їш, гл. Распоить. Шляхта роспоїла венгжиною моїх посланців. Стор. МПр. 43.  
Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько. АД. І. 46.
Чорноморка, -ки Черноморка. О. 1862. VI. 87. Ой махнула чорноморка білою рукою: не буде вам, чорноморці, ніколи покою. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОТЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.