Вагота, -ти, ж.
1) Тяжесть. Ваготу набірати. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться.
2) Беременность. Сестра у ваготі ходить.
Гноїще, -ща, с. = гноїсько.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus.
Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Колотуха, -хи, ж.
1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха.
2) Ряжанка, искусственная сметана.
Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить?
Нахливці нар. = нахильці. Випив горілку нахливці.
Ратай, -тая, м. Пахарь.
Свекрушенька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
