Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спориш

Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Анн. 263. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі. О. 1861. IV. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРИШ"
Болоння, -ня, с. = оболонь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. болоннячко, болоняченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Гаїр, -ру, м. = татарак. = гав'яр.
Зата́нчити, -чу, -чиш, гл. = затанцювати.
Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Прісняник, -ка, м. Прѣсный хлѣбъ. Вх. Уг. 263. Cм. прісняк.
Совонька, -ки, ж. Ум. отъ сова.
Стовпаха, -хи, ж. Сортъ плахты. Черн. у.
Утокмити, -млю, -миш, гл. 1) Устроить, пристроить. Насилу ми його втокмили (на службу). Екатер. у. 2) Устремить. На стелю очі утокмила. Мирг. у.
Численно нар. Многочисленно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОРИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.