Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Ґала! = Гайда! Сів на коня та й ґала на той плац.
Капкан, -ну, м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст.
2) Ум. капкане́ць.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами.
М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ.
Штурмувати, -му́ю, -єш, гл. Штурмовать. Стали брати, брати штурмувати (Почаєв), хотіли в неволю християн забрати. Штурмом штурмували.
