Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрада

Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Мет. 43. Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Котл. Кн. І. 35. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. МВ. ІІ. 113. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка. О. 1862. IV. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРАДА"
Гости́нчик, -ка, м. Ум. отъ гостинець.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. Уман. у. На тобі жмут веретін та напряди всі. Грин. І. 48. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Новомоск. у. Шовку жмут. Мкр. Н. 19. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203).
Нала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Выбранить. Хто налає старого. Ном. № 8713.
Невдячний, -а, -е. Неблагодарный. Ой невдячна ж, чи то ж мило, щоб ся серце так смутило. Чуб. V. 302.
Поділ, -до́лу, м. 1) Низменное мѣсто, низменность. Вас. 206. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Мет. 130. Заграли коники на подолі. КС. 1883. II. 388. 2) Подолъ женской рубахи. Чуб. VII. 427. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Н. п. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Грин. III. 136. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Чуб. V. 170. Ум. поді́лок, поді́лочок. О. 1861. XI. 10. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Грин. III. 614. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва. Чуб. V. 165.
Походити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Походить. Єсть у мене гарний хлопець, я його любила, то він буде припадати, де я походила. Грин. III, 222. по тобі похо́дить ще й ломака — будешь еще и палкой битъ. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83). 2) Износить. Батеньку-голубоньку! не гнівайся на мене, що-м ті хліб переїла, сукні-м ті походила. О. 1862. IV. 15. 3) Забеременѣть (о коровѣ). Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Представлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. предста́витися, -влюся, -вишся, гл. Привиживаться, привидѣться. То представиться Алкан-пашаті трапезондському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Лукаш. 16.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив. Н. Вол. у.
Ростовкмачити, -чу, -чиш, гл. 1) Разбить, растолочь. Харьк. 2) Разъяснить, растолковать. Харьк.
Стугавіти, -вію, -єш, гл. = стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.