Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрада

Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Мет. 43. Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Котл. Кн. І. 35. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. МВ. ІІ. 113. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка. О. 1862. IV. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРАДА"
Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899.
Зано́ситися, -шуся, -сишся, сов. в. занести́ся, -су́ся, -се́шся, гл. 1) Заноситься, занестись. 2) Важничать, зазнаваться. 3) на дощ заноситься. Собирается дождь.
Индичня, -ні, ж. Помѣщеніе для индюковъ.
Кручий, -а, -е. Вороновъ. — син — бранное слово. Да вже ж на Україні не одна жінка курку зготувала, тебе, ляха, кручого сина, на ніч чекала. АД. II. 114.
Надлу́бати, -баю, -єш, гл. Наковырять.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.  
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Темність, -ности, ж. 1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність. МВ. 2) Слѣпота. Шейк. 3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш. К. Псал. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.