Бурлацтво, -ва, с.
1) соб. отъ бурлака. Понаходило бурлацтва й гайдамак.
2) = бурлакування. Ой хвортуно, хвортувино, послужи нам, як служила: служила в бурлацтві, служила в козацтві, послужи ще й у чумацтві.
Гендлювати, -люю, -єш, гл. Барышничать, маклачить.
Гіркнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш.
Кривобедрий, -а, -е. 1) = кривоклубий.
2) О четырехугольникѣ: косоугольный. Напр. о плотѣ: когда плотъ сплавного лѣса, ударившись о что-либо и скосившись, превратится въ косоугольникъ.
Ластів'ячий, -а, -е. Ласточкинь.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Начерпнути, -пну, -не́ш
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні.
Шелюжина, -ни, ж. Прутъ изъ тальника. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче.
