Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зотлілий

Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОТЛІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОТЛІЛИЙ"
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Воріх, -ха, м. = оріх. Желех.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Глинястий, -а, -е. 1) Глинистый. Земля єсть всяка: глиняста, пісковата, чорноземля. Ком. Р. І. 9. 2) Цвѣта желтой глины. Глиняста курка. Богодух. у. Кінь глинястий. Вх. Лем. 403.
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Одур, -ра, м. Одурь, помраченіе разсудка. Царицю одур взяв. Котл. Ен.
Підорати, -рю́, -реш, гл. 1) Вспахать немного. 2) Подрѣзать плугомъ.
Совзениця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Зн. 65.
Туркавка, -ки, ж. Птица Columba Turtur L, горленка. Шейк. Вх. Пч. II. 19. Ум. туркавонька, туркавочка.
Хряпотіти, -чу, -тиш, гл. Дребезжать. Хряпотить горщик, бо розбитий. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОТЛІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.