Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зриватися

Зриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зірватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Срываться, сорваться. Ой як тая черешенька сама не зірветься, так до мене дівчинонька сама не пришлеться. Чуб. 2) Вскакивать, вскочить, быстро подняться. Зривається ніби куди бігти. МВ. ІІ. 54. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця. МВ. (О. 1862. III. 48). Встав, зірвався, пішов з шумом. Гол. І. 37. зірватися на ноги. Вскочить. Св. Л. 106. 3) Трогаться, тронуться съ мѣста, двинуться. Раз март апріля звав у гості до себе. Апріль зорвався їхать возом. Драг. 16. Мати було як зірветься хоч на один день куди... Г. Барв. 62. Пішла заміж та не так, пішла раз — не гаразд, не зірвуся другий раз. Грин. III. 357. 4) Подниматься, подняться (о бурѣ и пр.) Зірвалася шуря-буря. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИВАТИСЯ"
Бундючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.
Гія, гії, ж. Проволочка, замедленіе. Вх. Зн. 10. Cм. гаяння.
Змовкати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́вк(ну)ти, -ну, -неш, гл. Смолкать, смолкнуть. Спи! — кажу йому. Він і змовкне. МВ. ІІ. 9.
Лапанчик, -ка, м. Заяцъ (въ сказкѣ). Хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братік. Рудч. Ск. II. 1.
Обмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обмуруватися, -ру́юся, -єшся, гл. Ограждаться, оградиться каменной стѣной.
Привиддя, -дя, с. Видѣніе. Сни і привиддя ночнії. K. Іов. 72. Колись рабу Твоєму, Боже, ти в привидді глаголав. К. Псал. 206.
Розгнівати, -ваю, -єш, гл. Разсердить, разгнѣвать. Грин. І. 297.
Ройовий, -а, -е. Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить. ЗЮЗО. II. 416.
Фаналевий, -а, -е. Фланелевый. Приходила і ся сюди, в червоній юпочці баєвій, в запасні гарній фаналевій. Котл. Ен. І. 19.
Шлюбувати, -бую, -єш, гл. 1) Давать обѣтъ. Шлюбувати від горілки. МУЕ. І. 110. 2) Вѣнчаться. МУЕ. І. 129. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом, перед дяком з Юрком козаком. Мет. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.