Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зорявий

Зорявий, -а, -е. = зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90). Зоряве небо миготить. К. (О. 1861. IV. 151).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЯВИЙ"
Блекнути, -ну, -неш, гл. Блекнуть, увядать.
Буєн, -йна, -не Краткая форма отъ буйний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. ІІІ. 243.
Завинова́тіти, -тію, -єш, гл. Задолжать. Багато грошей засиноватів Петро. Камен. у.
Заглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать насмѣхаться.
Заґедзе́лити, -лю, -лиш, гл. Понести чепуху.
Начубити, -блю, -биш, гл. Надрать за волосы.
Прожогом нар. Стремглавъ, опрометью. Не роспитавшись броду, не лізь прожогом в воду. Посл. Собаки сунулись прожогом до мене. Черк. у.
Ростопша, -ші, ж. 1) Неловкая, неповоротливая женщина. Харьк. 2) Раст. Silybum marianum Gaertn. ЗЮЗО. I. 136.
Справичити, -чу, -чиш, гл. Лишить дѣвственности. Н. Вол. у. (Лободов.).
Стяжечка, -ки, ж. Ум. отъ стяга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.