Біловинники, -ків, м. мн. Родъ зимнихъ яблокъ.
Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Горі́льня, -ні, ж. Винокурня, винокуренный заводъ.
Дивина́, -ни́, ж. 1) Удивленіе, диковина. Бач, якої дивини наросло на отій вербі. 2) Раст. Царскій жезлъ, Verbascum Lychnitis. Да посадю я дивину, да зеленую єлину, червоную калину. Сім миль мосту, а на кінці мосту дивина, а на тій дивині цвіт на весь світ. Ум. Диви́нка.
Засі́нок, -нку, м. Загородка у сѣней.
Копра, -ри, ж. Гной въ глазахъ.
Полустав, -ва, м. Святцы, молитвенникъ съ мѣсяцесловомъ.
Пролизувати, -зую, -єш, сов. в. пролизати, -лижу, -жеш, гл. Пролизывать, пролизать. Лизнула раз, за другим разом уже дірку пролизала.
Сивак, -ка, м. 1) О человѣкѣ: сѣдой. 2) Волъ темно-сѣрый. Гейкнув на сиваки і рушив в дорогу. 3) Порода голубей. Ум. сивачо́к.
Чолпа, -пи, ж. Лопатка, поставленная подъ угломъ къ ручкѣ, для выемки соли изъ соляныхъ озеръ.
