Висловляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. Ви́словив сам, сам і одвічай.
Ду́рка, -ки, ж. Глупая, дурочка.
Клинцювання, -ня, с. Клинышки, забитые въ стѣну передъ обмазкой ея, клинцовка. Глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання.
Мага́й-бі! Богъ въ помощь! (привѣтствіе). Втішно мені було добре слово почути: «Магай-бі!».
Позлазити, -зимо, -зите, гл.
1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Брати позлазили з дуба.
2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм.
Попідпікати, -ка́ю, -єш, гл. Подпечь, поджарить (во множествѣ).
Самовар, -ру и самоварь, -рю, м. Самоваръ. Ухватив, як панського самовару.
Скитання, -ня, с. Скитаніе.
Шанк, -ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере танком, Андрій біжит, бере збанком.
Шерстка, -ки, ж. = шерстина. Перед світом перекидається зайцем: одна шерстка золота, друга срібна.
