Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зробити

Зробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать, произвести. Хата, 164. Зроби, милий, золоті удила, щоб я твого коня до води водила. Мет. 112. Гуси зробили великий крик. Грин. II. 239.своїм богом. По своему. Не куди й дів ті гроші, а купив дзвін; та вже й тим скривдив громаду, що зробив своїм богом. Св. Л. 287. 2) Повредить кому колдовствомъ. Чоловік з голоду сохне, а дурні брешуть, що це йому зроблено. 3)волю кому, чию. Исполнить чье желаніе. Ой чумаченьки, ой ви молоденькі, зробіть мою волю. Чуб. V. 1031. 4)ла́ску. Сдѣлать одолженіе. Велику ласку лині зроби, послухай. МВ. ІІ. 112. 5)собі смерть. Наложить на себя руки. Ах волю сими собі смерть зробити, як в багацтві з нелюбом жити. Чуб. V. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОБИТИ"
Верескливий, -а, -е. Крикливый. Желех. Левч. 62.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Ном. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мет. 238. Мала пташка, та кігті гостри. Ном. № 7325. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Н. п. Гострий шпиль. Ком. Р. ІІ. 90. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Ном. № 1523. Хоч голий, та гострий. Ном. № 1475. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. Левиц. І. 332. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Камен. у., Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик. Грин. III. 354.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. Мет. 364. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. Звенигор. у. У його курей і зазору нема. Черк. у. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Камен. у. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу. Св. Л. 283.
Засоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. засолоди́ти, -джу́, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. Котл. Ен. H. 12. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій). Ном. № 5634.
Переходити, -джу, -диш, сов. в. перейти, -йду́, -деш, гл. 1) Переходить, перейти. Нездужаю, рідний брате, не перейду хати. Чуб. V. 152. 2) Проходить, пройти. Поуставлялися всі громадами побіч дороги і чекали, доки не буде попри них переходити. Гн. І. 114. Ішов-перейшов місяць по небі. Чуб. III. 45. Перейшло місяців два. МВ. (О. 1862. І. 99). 3) Проходить, пройти, оканчиваться, окончиться. Уже тоді перейшов пужарь. Новомоск. у. 4) Превосходить, превзойти. Він був скупий, а вона і його перейшла. Лохв. у. 5) Носиться, проноситься дольше чего. Наші лати переходять панські итти. Ном. № 1615. 5) О тѣстѣ: взойдя, перестоять лишнее. І піч погасла, і діжа перейшла. Кв. 6)на кого, на що. Сдѣлаться чѣмъ. Він перейшов на купця. Уман. у. Перейшов на злидні. 7) Перейти танець. Протанцовать. Він танець чи два перейде. Уман. у.
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10. 2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Гол. IV. 479. Розскочиться моє серце на дві половині. Грин. III. 256.
Сварливо нар. Бранчиво, сердито.
Умисний, -а, -е. Умышленный, нарочный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.