Винаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. винайтися, -дуся, -дешся, гл.
1) Отыскиваться, отыскаться, найтись.
2) Открываться, открыться; изобрѣтаться, изобрѣстись.
Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Виймив дари та й роздав. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. Ум. Да́ронько.
Істовність, -ности, ж.
1) Съѣдобность.
2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його.
Оситняг, -гу, м. Растеніе = осітняг. Ум. оситняжок.
Присохнути. Cм. присихати.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Судощати, -ща́ю, -єш, гл. Встрѣчать. Його (Байду) царь турецький судощає.
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. 2) Искусство. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Не штука наука, а штука розум. Бити не штука. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Ум. штучка, штучечка.
