Акура́тно, нар. Аккуратно.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Єднора́л, -ла, м. Генералъ. Раді ж ми ся додому вернути, нас єднорал не пускає. Вийшли муштруватись перед паном єдноралом.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Мітли́ця, -ці, ж. Названіе нѣсколькихъ растеній: a) Festuca pratensis. б) Dactylis glomerata L. в) Avaena puhesceus L. г) Bromus mollis L. д) Agrostis vulgaris. e) — біла. Agrostis alba. ж) Aira spica venti.
Мня́ло Cм. м'яло.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ.
Хуртовина, -ни, ж.
1) Мятель, вьюга.
2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля!
3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Як пришибла лиха-нещасна хуртовина, то тоді одреклися усі куми-побратими.
Цурпелити, -лю, -лиш, гл. Тащить, волочить. А ну, цурпель уже деревину скоріш!
