Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вим'я

Вим'Я, -м'я, с. Вымя. Чуб. І. 59. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой. Грин. II. 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМ'Я"
Безгрошев'я, -в'я, с. Безденежье.
Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Вирізнити, -ся. Cм. вирізняти, -ся.
Дучійка, -ки, ж. = дучайка. Вх. Зн. 16.
Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Ном. № 7790. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась. МВ. (О. 1862. І. 72).
Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила. Чуб. V. 668. 2) Свивать, свить гнѣздо.
Короткість, -кости, ж. Краткость. Короткость часу. Желех.
Приколень, -льня, м. 1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ. Міусск. окр. 2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі. Чуб. І. 74. 3) Часть кола, вбитая въ землю. Шух. І. 74.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный. Левиц. І. 240.
Хрусталка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.