Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зохотитися

Зохотитися, -чуся, -тишся, гл. Почувствовать охоту, желаніе. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОХОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОХОТИТИСЯ"
Бруслина, -ни, ж. 1) Раст. a) Evonymus europaeus. Вх. Пч. II. 31. б) Evonymus verrucosus. Анн. 142. Сам було виріже нам удлища довгі та гнучкі із бруслини. Морд. Оп. 31. Cм. бруселина. 2) Вода изъ подъ точила. Cм. бруслини. 3) Окалина, шлакъ.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило. Гол. І. 339.
Отже нар. 1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти. 2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ.
Полівити, -влю́, -виш, гл. 1) Свернуть влѣво. 2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ). Угор.
Помеж нар. = поміж.
Попідбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и підбити, но во множествѣ. Гвіздками чоботи попідбиваю. Я твої карі очі попідбиваю. О. 1861. IV. 83. Н. п. Оден король... попідбивав під себе багато країв і миру. Гн. II. 11.
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Примерки, -рок, ж. мн. Сумерки.
Промовити, -ся. Cм. промовляти, -ся.
Простарцювати, -цюю, -єш, гл. Пробыть нищимъ. Отак вік свій і простарцював, а робити не хотів. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОХОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.