Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зринати

Зринати, -на́ю, -єш, сов. в. зо(і)рнути, -рну, -не́ш и зринути, -ну, -неш, гл. 1) Выплывать, выплыть на поверхность воды, вынырять, вынырнуть. Уже ж сьому синьому каменю на верх не зринать, а павиному піру на дно не тонуть. Чуб. V. 607. Утоплений сам зринув. Харьк. у. 2) сов. в. Спрыснуть, сорваться, выскользнуть. Покинути відьму тим очкуром, — допіру не втече вона... з очкура не зрине. Драг. 73. Колесо зірнуло. Кінь з недоуздка зірнув. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИНАТИ"
Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Вх. Лем. 391.
Гурто́к, -тка́, м. Ум. отъ гурт.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Зажа́ти Cм. зажинати.
Ло́дді, -дів, ж. мн. = лодя. Черниг. у.
Маха́ння, -ня, с. Маханіе. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884.
Порачити, -чу, -чиш, гл. Въ пѣснѣ: ущипнуть (о ракѣ). Трохи мене рак не поранив. МУЕ. І. 157.
Присцяти, -цю́, -циш, гл. О теленкѣ: пососать корову, такъ что она послѣ этого даетъ себя доить. Відьма... доїла, доїла, аж поки та не стала давати молока; тоді вона зробилась телям, присцяла корову і вп'ять стала доїти. ХС. VII. 452.
Сінній, -я, -є. = сінешний. Іди, мила, іди, не барися, а з сіннього пороженьха назад.... вернися. Чуб. V. 130.
Сковзатися 2, -заюся, -єшся, гл. = сковзатися. О 1862. І. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.