Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зринати

Зринати, -на́ю, -єш, сов. в. зо(і)рнути, -рну, -не́ш и зринути, -ну, -неш, гл. 1) Выплывать, выплыть на поверхность воды, вынырять, вынырнуть. Уже ж сьому синьому каменю на верх не зринать, а павиному піру на дно не тонуть. Чуб. V. 607. Утоплений сам зринув. Харьк. у. 2) сов. в. Спрыснуть, сорваться, выскользнуть. Покинути відьму тим очкуром, — допіру не втече вона... з очкура не зрине. Драг. 73. Колесо зірнуло. Кінь з недоуздка зірнув. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИНАТИ"
Безощадний, -а, -е. Безпощадный. К. Бай. 81. Безо́щадна, вовік ненаситна орда. К. Дз. 81.
Винохід, -хода, м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі. ЗОЮР. II. 50.
Горови́тий, -а, -е. Гористый. Вх. Зн. 12.
Мачкува́тися, -куюся, -єшся, гл. Карабкаться. Перекинулися з возами у яр та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я дамко від'їхав. Волч. у.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить. Полт. г.
Обкутати Cм. обкутувати.
Підсушити Cм. підсушувати.
Пообтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и обтрусити, но во множествѣ.
Приставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Вже ж і моя сестра п'ятий рік як до Бога приставилась. Г. Барв. 184.
Цьом! меж. Дѣтск., выражающее поцѣлуй, чмокъ. Цьом Бозю.... Фр. Пр. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.