Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зринати

Зринати, -на́ю, -єш, сов. в. зо(і)рнути, -рну, -не́ш и зринути, -ну, -неш, гл. 1) Выплывать, выплыть на поверхность воды, вынырять, вынырнуть. Уже ж сьому синьому каменю на верх не зринать, а павиному піру на дно не тонуть. Чуб. V. 607. Утоплений сам зринув. Харьк. у. 2) сов. в. Спрыснуть, сорваться, выскользнуть. Покинути відьму тим очкуром, — допіру не втече вона... з очкура не зрине. Драг. 73. Колесо зірнуло. Кінь з недоуздка зірнув. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИНАТИ"
Боязкий и боязький, -а, -е. Боязливый, робкій. Замучена молодиця, печаловита, боязка. МВ. І. 49. Ум. боязкенький.
Бражуха, -хи, ж. = брага. Насіяла гречухи, наробила бражухи. Чуб. V. 1136.
Викришки, -шок, ж. мн. Остатки при крошеніи табаку.
Дерня́, -ні́, ж. = Дернина.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука. Васильк. у.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола. Желех.
Обсмажити Cм. обсмажувати.
Повідчинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отвориться (во множествѣ). То він тільки скаже слово: «одчинітеся», то двері й поодчиняються. Драг. 107.
Табор, -ру, м. Станъ, лагерь; обозъ, таборъ (у войска, чумаковъ, косцевъ и пр.). Маркев. 14. К. Досв. 7. В яру колись гайдамаки табором стояли. Шевч. Ум. та́борик.  
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.