Вирай, -раю, м. = вирій.
Вирачкувати, -кую, -єш, гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую.
Височінь, -ні, ж. = височиня.
Забулькота́ти, -чу́, -чеш
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Поводитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Держать себя, обращаться. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. Так із тобою поводяться, як із своїм братом. 2) Быть въ обычаѣ. Бач, як у вас поводиться. Як за Хмельницького поводилось. Шапки з квіткою, як поводиться, не спорядили. Ой у нас на Дону не поводиться сьому: син матері не бере, за брата сестра не йде. 3) Удаваться, имѣть успѣхъ. Підсіла до того чоловіка і просила, щоб росказав, де він його бачив і як йому поводиться. Як йому буде поводитись, яке коли нещастя випаде.
Простяжний, -а, -е. Длинный и отлогій. Гора не так крута, та дуже простяжна. Простяжна гора.
Укруть нар. Вмигъ, сразу. Вкруть Кульбашний кинувся б назад до чумацького табору.
Утроє нар. Втрое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Не плети кісоньки утроб.
Хвабрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться.
