Демену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть.
Кално нар. = кально. І снігу нема і води, і в полі не кално, а сухісінько всюди.
Квакати, -каю, -єш, гл.
1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає.
2) — ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че.
3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме.
Мра́ка, -ки, ж. = мряка. Мрака йшла. Мраки залягли, мраки йдут.
Роспитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспита́тися, -та́юся, -єшся, гл.
1) = роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей.
2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти пєш, мене бєш — роспитаймось: защо? Тут між собою роспиталась.
Стидно нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде.
Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить.
Хоркотавий, -а, -е. = хоркотливий.
Черянка, -ки, ж. Въ выраж.: на черянку. По очереди.
Шкуряк, -ка, м. Лапоть изъ нечиненной кожи.
