Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зострівати

Зострівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зостріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Пішла моя дівчинонька понад берегами, та зостріла рибалочок з трьома неводами. Мет. 18. Зострів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький. Чуб. III. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОСТРІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОСТРІВАТИ"
Буян, -на, м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!) Запис. А. Крымскій.
Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками. Подольск. г.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе. Желех. Вх. Зн. 84.
Ме́льник, -ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. Чуб. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ромен. у. Ум. ме́льничок, мельниче́нько.
Напля́мкати, -каю, -єш, гл. Начавкать.
Повишмаровувати, -вую, -єш, гл. Смазать, обмазать (во множествѣ).
Притухати, -ха́ю, -єш, сов. в. притух(ну)ти, -хну, -неш, гл. = пригасати, пригаснути. Левиц. І. 74.
Топцюватися, -цююся, -єшся, гл. Топтаться. Передні вже були біля вікна.... задні топцювалися коло хвіртки. Мир. Пов. І. 146.
Шкип'яр, -ра, м. Оспопрививатель. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОСТРІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.