Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоряво

Зоряво нар. = зоряно. На небі зоряно, і золотим серпом підбився молодик угору по над хмарки. К. Дз. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЯВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЯВО"
Миту́тя, -ті, ж. ? Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дурне і дома, і тута). Ном. № 6311.
Недійшлий, -а, -е. Неспѣлый, незрѣлый, молодой. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419.
Нечупарно нар. Безобразно; неряшливо.
Нікчемно нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Обісхнути, -хну, -неш, гл. = обсохнути.
Падатися, -даюся, -єшся, гл. = падати 5. Дуже любила надаться коло нас. Сим. 231.
Притакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать.
Спідничка, -ки, ж. Ум. отъ спідниця.
Теребівля, -лі, ж. Мѣсто, очищенное отъ зарослей.  
Чурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть чурою. Ти всюди був мені слугою вірним, — як братнє серце, чурою прихильним, — тепер не будеш більше чурувати, а з нами брат за брата пробувати. К. Бай. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРЯВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.