Бодай сз. Дай Богъ, о если бы, — то же, что и богдай. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили! Бодай тебе грець зламав! бодай тебе, бодай вас! Употребляется въ видѣ добродушнаго неодобренія, порицанія. Бодай тебе: який ти дурний! А бодай вас, та цур же вам. бодай не казати. Лучше бы не говорить.
Даремні́сінько нар. 1) Совершенно даромъ. 2) Совершенно напрасно. Даремнісінько ви, панночко, боялися.
Докінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчити. Чи мені по тобі сумом сумувати, чи твою роботу взяти докінчати? Докінчаю, брате, не загину марне! А докінчав Бог дня сьомого діло своє, що зробив.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського.
Ло́вкий, -а, -е. Хорошій; красивый; вкусный. Ловка пісня. Ловка квіточка. Ловкий борщ. Ум. ловке́нький, ловенький. А були (поросятка) одно в одно, такі ловенькі.
Поналуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и налупити, но во множествѣ.
Пчиханє, -ня, с. = чхання.
Рясота, -ти, ж. = ряснота. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Там рясота така, що гілля підперай. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота.
Стіль, стелі, ж. = стеля.
