Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища.
Веремій, -мія, м., веремія, -мії, ж. 1) Кутерма, суматоха, смятеніе. Всі веремію підняли. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували но городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович. Пастухи в ту ніч, як народився Христос, вздріли й велику веремію на небі. крутити веремія, веремію. Дѣлать быстрыя нападенія, атаки, нападать то здѣсь, то тамъ. Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. Крутять в полі веремія делібаші кіньми. Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене, аж гірко мені стало. крутити мізком веремію. Измышлять, задумывать хитрости. Я вже трохи й догадуюсь, яку він крутить мізком веремію. Шереперя, купала на Йвана. 22. сказати веремію. Сказать нѣчто. Сказав би веремію, та здумав, що говію.
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Ґанджули. Піти на ґанджули. Пойти на заработки.
Ґарґа́ло, -ла, с. Горло.
Драговина́, -ни́, ж. = дряговина. Там колись болото було, а тепер така драговина, аж страшно, як ідеш.
Сінечки, -чок, мн. ум. отъ сіни.
Хляпати, -паю, -єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Кінські підкови хляпали. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе.
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго.
Чистенина, -ни, ж. Рожь и пшеница. Cм. чистина 2.
