Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка.
Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. А срібная хвиля.... дзюркотить.
Заверну́ти, -ся. Cм. заверта́ти, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті.
Занату́житися, -жуся, -жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить.
Мизе́рність, -ности, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) Жалкій видъ. 3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти.
Розгардіяшити, -шу, -шиш, гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити.
Скотарство, -ва, с. Скотоводство.
Слабий, -а, -е. Больной. На ліжку лежала слаба. Дитина у його дуже слаба, мабуть умре. Батько слабий лежить. Ум. слабенький, слабе́сенький.
Стрясти, -су, -сеш, гл. Потрясти. Як побачить мене з вами, аж його трясця стрясе.
Чукати, -каю, -єш, гл. Забавлять дитя, подбрасывая на рукѣ. Давай дитину підіймать і чукать.