Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрода

Зрода, зро́ду, зроду-звіку, нар. 1) Вона зрода й у церкві не була. Мнж. 104. Чи був у тебе батько зроду? Ном. № 10505. Ой я зроду лишенька не знала. Чуб. V. 594. Зроду я заміж не піду. Лавр. 155. зроду-віку. Никогда еще. Зроду-віку не бум такого, а тепер: ось тобі, на! Подольск. г. 2) Никакъ, никоимъ образомъ. Такі капосні люде, що мені не можна зроду-звіку на селі вдержатись. Левиц. Пов. 348.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОДА"
Гля I пред. Для. Ужинок р. поля, 270.
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя. Кв.
Конфедерація, -ції, ж. Конфедерація. Встає шляхетськая земля, і — разом сто конфедерацій. Шевч. 131.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Наню́хати, -хаю, -єш, гл. Пронюхать. Нанюхали, що коло вікна близько лежить сало. Рудч. Ск. І. 195.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Посестриця, -ці, ж. = посестра. Якусь собі, бировику, посестрицю вибрав? Гол. IV. 502.
Прихідько, -ка, м. Пришлецъ. Що ж се таке, що все платимо ми та ми, а прихідьки як? Хиба вони дурно житимуть на нашій землі. Кобел. у.
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.