Запиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить. Ой виїхало вражих здобишників сорок коней, ще й чотирі, ой як стали вони наперед возів, а всі вози затінили. І нігде ні садочка, ні квіток, нема на чому запинити ока.
Кочать, -ті, ж. = кочеть.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Подесятерити, -рю́, -ри́ш, гл. Повторить десять разъ. Употр. въ знач. повторить нѣсколько, много разъ. Я вже говорив і подесятерив, щоб хлопці не робили шкоди в полі.
Подівувати, -зую, -єш, гл. Пожить дѣвушкой. Вона таки подівувала.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ.
Притулок, -лку, м.
1) Пристанище, убѣжище, пріютъ. Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку. Самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жадного притулку, служили тілько по броварах, по винницях.
2) Укромное мѣсто. Не дає ся видіти... сидит собі в притулках. Ум. притулочок.
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Розсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсунутися, -нуся, -нешся, гл. Разсовываться, разсунуться, раздвигаться, раздвинуться.
Шкінька, -ки, ж. Лошаденка, кляченка. Отакою шкінькою попереду їздив, а тепер!
