Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Довбу́н, -на́, м. = Довбач.
Зворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски.
Зли́нути, -ну, -неш, гл. Слетѣть; взлетѣть. Злину з дуба. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Побачив він Духа Божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Злинув на дерево.
Корабель, -бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок.
Коротуха, -хи, ж. Малорослая женщина. Ум. коротушечка, коротушка. Ой жінко моя, коротушечко! Чи нічого повочерять. моя душечко?
Паша, -ші, ж.
1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша.
2) Наживка для удочки.
Поперти, -пру, -реш, гл.
1) Напереть. Прожогом вискочили козаки і поперли на ляхів.
2) Побѣжать. Як почув се циган, як попре додому, і чобіт не набув.
3) Швырнуть. Да з словом сим на їх поліном і попер.
4) Потащить. Шуліка ухопив курчя, а за ним потяглись угору і останні курчята з квочкою, бо звязані були міцно: так усіх і попер шуліка.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався.
Хутче, хутчій, хутчіш, нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Як би то хутче побачитись. Іди ж хутчій, не бався!
