Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Дровору́б, -ба, м. Дровосѣкъ.
Перечутися, -ється, гл. безл. Дойти вѣстямъ, быть услышаннымъ. Перечулося в нас об Барці, що жива й хороша.
Пизи, -зів, мн. Сваренные шарики изъ кислаго гречневаго тѣста, ѣдятъ съ чеснокомъ и постнымъ масломъ. Cм. пампух.
Побивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Бить, убивать, колотить. Де ся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити, побивати. Що найменша в степу птиця та й та мене била. — Ой тим вона тебе побиває, що роду немає.
2) Бить обо что-либо, ушибать. На біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває.
3) Обивать. Ой із города Трапезонта виступала галера, златосиніми киндяками побивана. Комарові труну збудували, дорогими сукнами вкладали, золотими цвяхами побивали.
4) Одолѣвать, побѣждать. Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває.
5) сльоза сльозу побиває. Слеза за слезой катится. думка думку побиває. Одна мысль быстро смѣняетъ, замѣняетъ другую.
Пригрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. пригріти, -грію, -єш, гл. Припекать, припечь, пригрѣвать, пригрѣть. Зійшло сонце під віконце... стало пригрівать. Наше женихання — як літня роса: вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде.
Скропити Cм. скропляти.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Шосток, -тка, м. Шесть штукъ, шесть разъ. Одвіз я разів п'яток, чи шосток.
