Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зохабити

Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило. Гол. І. 339.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОХАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОХАБИТИ"
Вапняний, -а, -е. Известковый, изъ извести. Желех.
Крім пред. Кромѣ. Крім церков святих. Ном. № 8373. Кохав він еще крім мене другі. Гол. І. 203.
На́зва, -ви, ж. Названіе, наименованіе. К. Бай. 34.
Наскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. наску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Надирать, надрать. Наскуб чуба йому. 2) Надергивать, надергать. Наскубла пір'я. Наскуб сіна з стога.
Охмання, -ня, с. Желаніе. У моєму охманню супереки йде. Г. Барв. 231.
Пасовище, -ща, с. Пастбище. Козаки бідкаються пасовищами. К. Бай. 41. Це наше пасовище, — нехай воли пасуться. Васильк. у.
Плодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.
Помазкатися, -каюся, -єшся, гл. = з ким. Войти съ кѣмъ въ дружбу, заладить съ кѣмъ. Помазкався з старшиною, та й робе, що хоче. Волч. у.
Усик, -ка, м. Ум. отъ ус.
Шкварнути, -ну́, -не́ш, гл. Сдѣлать что либо съ силой: бросить, ударить, грохнуть, блеснуть и пр. Шкварнула блискавка. Мир. ХРВ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОХАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.