Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зохабити

Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило. Гол. І. 339.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОХАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОХАБИТИ"
Дзвені́ння, -ня, с. Звукъ (звенящій). Мелодії лилися як сльози, то тихо, тихо, шо разом заливали всю залу й сповняли її дзвенінням гарного рояля. Левиц. Пов. 264.
Жидові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Ожидовливаться. Жидовіти нам.... ні, се не по нашій натурі. К. (О. 1861. І. 312).
Закиги́кати, -каю, -єш, гл. О чайкѣ: закричать. Тільки закигикала чайка. Стор. І. 206.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Мотли́ця, -ці, ж. Болѣзнь: Tabes hepalis.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Перегинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. перегну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перегибаться, перегинаться, перегнуться.
Підсобійний, -а, -е. , підсобійник, -ка, м. = підсубійний, підсубійник. Мнж. 481.
Сутий, -а, -е. 1) Сущій, настоящій. 2) Обильный? Дала коню вівса, сіна, а милому меду, вина, і сутую вечероньку. Гол. III. 52. Спорядили обід сутий. Рудан. 1. 75.
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОХАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.