Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрекатися

Зрекатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. = чого. Отрекаться, отречься отъ; отказываться, отказаться отъ. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЕКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЕКАТИСЯ"
Бидлячка, -ки, ж. Экскрементъ рогатой скотины. Вх. Лем. 391.
Бриндзянка, -ки, ж. Небольшая бербениця для храненія бриндзи. Шух. I. 214, 206.
Відлежати Cм. відлежувати.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.
Кровожерний, -а, -е. Кровожадный. Були ми кровожерними яструбами-рарогами. К. Дз. 115.
Наро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. народи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Раждаться, родиться. Народивсь Ісус у Віфлиємі Юдейському. Єв. Мт. II. 1. Місяць (молодик) народився. Появилась молодая луна.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели. Шевч.
Поганин, -на, м. 1) Язычникъ. Єв. Мт. X. 5. Був їден поганин, недовірок. Гн. І. 127. Остафій як був поганином, звавсі Плакида. Гн. І. 156. 2) Волкъ. О. 1861. X. 126.
Стихомиритися, -рюся, -ришся, гл. = утихомиритися. Пройшла та й буча, (тихомирилось в селі. О. 1862. II. 59.
Хванд, -ду, м. = ус 3. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРЕКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.