Виразність, -ности, ж. Выразительность, ясность, внятность.                         
                        
                                                
                          Відо	пред. = від. Старший Галич відо Львова.                         
                        
                                                
                          
	Гречва́, -ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха.
                        
                        
                                                
                          
	Досила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. досла́ти, -шлю́, -ле́ш, гл. Досылать, дослать. Коли він мені дошле решту? І козацьке на Вкраїні серце залунало і луну із серця в серце аж до нас дослало. 
                        
                        
                                                
                          Зосібна	нар. Порознь, каждое отдѣльно. Єсть же і иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зосібна, то думаю, що й сам світ не помістив би писаних книг.                         
                        
                                                
                          Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata.  Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить.                         
                        
                                                
                          Порискати, -каю, -єш, гл. = поризькати. Порыскала як свиня, та й плати їй.  Треба порискати там ще, чи нема картоплі.                         
                        
                                                
                          Спір, спо́ру, м.
	1) Споръ. Ні спору, ні ласки. 
	2) Спорость, успѣшность въ работѣ. У їх великий спір у молочі.  Постаріли ми ще за сі годи, — нема й того спору в руках, що й тоді був. 
	3) ? То були відьми і збірала спір із жита, щоб не було уроджаю. 
	4) Астма. 
	5) Нагроможденныя кучи вскрывшагося и снова смерзшагося льда.                         
                        
                                                
                          Уданий, -а, -е. 	1) Удачный, удавшійся.
	2) Красивый. Вона така була вдана, така вродлива.  Таке-ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш. 
	3) Способный, годный. До річей вона вдана.  Він до всього вданий.  Ум. уданенький. Жінка його уданенька.                         
                        
                                                
                          Упаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. упаскудитися, -джуся, -дишся, гл.
	1) Загаживаться, загадиться, выпачкиваться, выпачкаться.
	2) Испражняться, испражниться. (Чорт) на припічку впаскудився такою смолою, що й досі смердить на всю хату.