Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'остріти

З'остріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться острымъ, болѣе острымъ. зима з'остріла. Зима сдѣлалась болѣе холодной. Вх. Лем. 420.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ОСТРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ОСТРІТИ"
Багнюк, -ка, м. Родъ гриба изъ породы Boletus. Радом. у.
Дебели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Дѣлать дебелимъ. Харьк.
Киптар, -ра, м. = кептар. Гол. Од. 67.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки. Кобел. у.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Порохачка, -ки, ж. Жаба, Bufo. Вх. Пч. II. 16. То-же: карапаня, рапавка.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Розвертися, -рнуся, -нешся, гл. = розвернутися. Шух. І. 74.
Тізю! меж. Призывъ для теленка. Вх. Лем. 473.
Шаповальня, -ні, ж. Шерстобойня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ОСТРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.