Виздихати, -хаю, -єш, гл. Подохнуть, издохнуть. Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда виздихала.
До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти ходив, доки не наклав головою.
Оби сз. = щоби. (Пущу) тоту дівчиницю з чорними очима, оби мені молодому водиці носила.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся.
Плюснути, -ну, -неш, гл.
1) Плеснуть.
2) Шлепнуться. Так і плюснув дідок наш у калюжу.
Похмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонця-місяця похмарило.
Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести. Будеш ти у мене хатку промітати. стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові.
Проревти, -реву, -веш, гл. Проревѣть.
Розумітися, -міюся, -єшся, гл. — на чому. Понимать, смыслить въ чемъ, знать толкъ въ чемъ. Він на тому не розуміється. Розуміється, як Мошко на перці.
Скипати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
