Гнівно нар.
1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його.
2) Обидно, непріятно. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько.
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Закла́дщини, -щин, ж. мн. = закладини.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади).
Недопічка, -ки, ж. Недопеченное.
Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує.
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Татарка, -ки, ж.
1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. 2) Раст. Allium fistulosum L.
3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка.
4) Сортъ дыни.
5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Ум. татаронька, татарочка.
Труднота, -ти, ж. = трудність.
