Грушшя́, -шя́, с. соб. Груши (деревья и плоды).
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе.
Казати, -кажу, -жеш, гл. 1) Говорить. Ой казав єсь, присягав єсь: не покину я тебе. Хоч будуть питати, не буду казати. Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув. Не при нас кажучи. Въ наст. времени вмѣсто обычной формы: кажу, кажеш и пр. въ нѣкот. мѣстностяхъ сокращ.: кау(-ку), каеш, кае(-ка), каемо. А я йому й ку: не бачиш, — ку, — роззявляко, куди їдеш? Чую я, кае, вчора пани поносять якусь політику. Ми усім наготовили, а тепер він один да ще ка': мало. Эта форма въ частномъ употребленія у Квитки. Намалювавши та й кае нам: «Тепер, хлопці, дивітеся, що за кумедия буде?». А ми каемо: «а ну, ну, що тим буде?» не вам кажучи. Извините за выраженіе. Та тут, не вам кажучи, така хвороба прикинулась: чиряками обкидало всього казати з уст. Говорить изустно. 2) Приказывать, велѣть. Казав єси нас пан наказний додому одпускати, а тепер єси наказуєш землянки копати. Кажіть мені, панове. само хлопця до себе узяти; я буду й ростити і подушне за його платити. Скачи, враже, як пан каже. Обтяв Бог дати, тіко казав заждати.
Ланцювати, -цю́ю, -єш, гл. — ріку. Перегораживать рѣку двумя рядами камней, сближающимися въ направленіи теченія воды, образуя уголъ, вершина котораго не закончена, — въ этомъ отверстіи ставятъ сѣть или иной снарядъ для рыбной ловли.
Общипувати, -пую, -єш, сов. в. общипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Общипывать, общипать. Я цю черешеньку й общипала.
Подеякий, -а, -е. Кой кто, нѣкоторый.
Поспінути, -ну, -неш, гл. = поспіти. На обід саме поспінеш.
Сповивальниця, -ці, ж. Такъ, — преимущ. въ въ формѣ Ум.: сповивальничка. — наз. въ свадебныхъ пѣсняхъ новобрачная во время завязыванія ея головы въ женскій уборъ (намітку). Сповивальничка плаче, сповиватися хоче у тканки в коханки, в тонкії серпанки.
Терміть, -ті, ж. = терміття.
