Добува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. добу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Добывать, добыть; доставать, достать, пріобрѣтать, пріобрѣсти. От лисичка змерзла, то й побігла в село вогню добувать, щоб витопить. Чи у свахи сорочки немає, чи чобіт добуває? Панували, добували і славу, і волю. Буде з нас, — не діти в нас; а діти будуть, то сами добудуть. 2) Брать, взять (городъ во время войны). Добувати міста. 3) Вынимать, вынуть (саблю изъ ноженъ). 4) Доживать, дожить до срока. Мушу году добути. Іще тиждень добуду. Бона вже останні години добуває дома. Добува́ти ві́ку. Доживать.
Коронувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Короновать.
2) Принимать новаго члена въ общество парубків. Cм. коронування 2.
Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались.
Наголо́шувати, -шую, -єш, сов. в. наголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Провозглашать, провозгласить. Як би я знав, то наголосив би тебе дохтором на сході. 2) Дѣлать, сдѣлать удареніе въ словѣ. 3) Только въ сов. в. Навопить, напричитывать. Наголосила повну голову.
Осілість, -лости, ж. Осѣдлость.
Панас, -са, м. Игра въ жмурки. І у панаса грати стала, Енея б тільки уловить.
Процент, -ту, м. Процентъ. Ніхто не прийде править проценту.
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано?
Торос, -су, м. = тарас.
