Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ум. вівтарик.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый.
Поцвітити, -чу, -тиш, гл. Украсить цвѣтами? Поцвічена калинонька, поцвіченая, уже наша Маруся повінчаная.
Прибавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прибавитися, -люся, -вишся, гл. 1) Прибавляться, прибавиться. 2) Замѣшкаться. Прибавиться було Семен на вечерницях, вони (батько) до його цілий день і слова говорити не будуть.
Просміяти, -мію, -єш, гл.
1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як!
2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла.
Скитки, -ків, мн. Скитанія. піти у —. Отправиться скитаться. Він у скитки пішов.
Трочки мн. = торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки.
Укручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Ввинчиваться, ввинтиться.
2) Заматываться, замотаться, запутываться, запутаться. Рій (бжоли) укрутиться в коси.
Хвилина, -ни, ж. Минута. Зожди одну хвилину. що-хвили́ни. Каждую минуту, ежеминутно. Згадую що години, що-хвилини. Ум. хвилинка, хвилинонька, хвилиночка. За час, за годинку, за малу хвилинку качається Нечаєва головка по ринку. І буду дома за малу хвилинку. Пождіть, кумцю, на хвилиночку.
