Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки?
Зату́ла, -ли, ж. Защита, прикрытіе. Чоловіченьку, ти затуло моя: я за тебе затулюсь, да й нічого не боюсь. Гордували мною люде, а ти був моя затула. 2) Капюшонъ въ верхней одеждѣ. Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру. Ум. зату́лочка. Батечку, мій голубчику! Мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини.
Зба́братися, -раюся, -єшся, гл. Выпачкаться въ грязи. Збабрався в болоті.
Качконогий, -а, -е. Ходящій по утиному, переваливаясь. Ач, яка качконога.
Надлеті́ти Cм. надлітати.
Нано́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. нане́сти́, -несу́, -се́ш, гл. Наносить, нанести, приносить, принести. Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти. Люде нанесли породіллі мняса, паски, хто яєць, хто молока. наносити. Cм. наношувати.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити.
Придатність, -ности, ж. Пригодность, годность.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Тупкувати, -ку́ю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.
