Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

войовничий

Войовничий, -а, -е. Воинственный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙОВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙОВНИЧИЙ"
Божкородіти, -джу, -диш, гл. Фокусничать. (Галиц.). Желех.
Борідонька, борідочка, -ки, ж. Ум. отъ борода.
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Заразли́вість, -вости, ж. Заразительность.
Зачина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зача́тися, -чну́ся, -не́шся, гл. Начинаться, начаться. Як світ зачався, то люде так Богу молились. О. 1862. V. 79. Нове життя зачалося. Мир. Пов. І. 142.
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Кількадесять числ. Нѣсколько десятковъ.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ. Желех.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной. Херс.
Луплі́ння, -ня, с. Сдираніе, обдираніе (кожи, скорлупы, коры, шелухи и пр.). Шух. І. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЙОВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.