Градови́й, -а́, -е́. Градовой. Пищать, як дідько в градовій хмарі.
Загу́да, -ди, ж. Порицаніе. Яку ж загуду сім дровам зробите?
Залиши́ти, -ся. Cм. залишати, -ся.
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. Могоричив, могоричив, поки сказав.
Переплітувати, -тую, -єш, гл. = переплітати. Та плетуть сітки на твої дітки, на тебе, сіра утко. — Нехай плетуть, переплітують, — я того не боюся.
Перепорожняти, -ня́ю, -єш, гл. = перепорожнювати. Це ви по глечички? А я саме перепорожняю їх.
Плямкання, -ня, с. Чавканіе, причмокиваніе губами. Та бо не плямкай, бо всі свині позбігаються на твоє плямкання.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам.
Судно 2, -на, с. Судно. Своїм судном перевозив. Судна козацькі на три части розбиває. Козацькі суда на три части розбивало. Ум. суде́нце, суденечко.
