Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловик

Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВИК"
Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86).
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.
Залізник, -ка, м. Инструменты желѣзные (у плотниковъ). Шух. І. 87.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Підслухувати, -хую, -єш, сов. в. підслухати, -хаю, -єш, гл. Подслушивать, подслушать. Підслухав, що змій каже його вбить. Рудч. Ск. II. 187.
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Тиранський, -а, -е. Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня. Драг. 257.
Трахтерня, -ні, ж. = трахтир. Кажут люди, шо милий не п'є, а він рано з трахтерні йде. ЗЮЗО. II. 458.
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.