Грузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте.
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Зад 1, -ду, м. 1) Задъ, задняя часть. 2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м'ясо: в голову цілують, а в зад б'ють. Ум. задо́к, задо́чок.
Ігиги меж., выражающее ржаніе.
Килим, -ма, м. 1) Коверъ. Будем жити, вино пити, яничара бити, а курені килимами, оксамитом крити. 2) Ковровая скатерть. Килимом стіл застеліте. Стояв стіл під турецьким килимом. А в тіх наметах все столи стоять, позастилані все килимами. Ум. килимець.
Отаманство, -ва, с. Званіе, обязанность, положеніе атамана. Добивсь до отаманства, та й умер. Отаманство не легке діло.
Поспрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ), созвать. Як всіх вже поспросює, то іде додому.
Привіятися, -віюся, -єшся, гл. Прибыть, притащиться, явиться (неуважительно къ прибывшему). Забув же він сови позвать; а совонька не гнівалась, сама вона привіялась.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути?
