Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

войний

Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя? Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙНИЙ"
Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ. Мнж. 24.
Вимусити Cм. вимушувати.
Генеральша, -ші, ж. Генеральша. Грин. ІІ. 294. За балом бал у генерала. За генеральшою чимала орда панів і паничів. Шевч. 553.
Зашпо́татися, -таюся, -єшся, гл. Споткнуться. Желех.
Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії. Чуб. V. 210.
Лія, -лії, ж. = лея. Лія іде. Вх. Лем. 432.
Освячатися, -чаюся, -єшся
Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Сікарь, -ря, м. Производящій порку, сѣкущій. Підпроси сікаря..., щоб не дуже бив. О. 1862. V. III. 18.
Скакуночок, -чка, м. Насѣк. = кобилка 9. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.