Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

войний

Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя? Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙНИЙ"
Благовірний, -а, -е. Благовѣрный. Прийди, слуго благовірний. Чуб. І. 177.
Діль, -лі, ж. Пучекъ нитокъ (для сѣтей). Стрижевск.
Доко́нче нар. = доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Зрівка, -ки, ж. = здрінка. Вх. Уг. 242.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло. Борз. у.
Позатаювати, -таюю, -єш, гл. Утаить (во множествѣ).
Покутя Cм. покуття.
Попересаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и пересадити, но во множествѣ. Хочу вишні ближче до хати попересажувати. Екатер. у.
Сваритоньки гл. ум. отъ сварити. Як ти будеш сваритоньки, то ся буду журитоньки. Грин. ІІІ. 324.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.