Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

войний

Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя? Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙНИЙ"
Балам! Балам! меж. Подражаніе ударамъ колокола. Шейк.
Бирів, -рова, м. Сельскій староста, сельскій судья. Угор. От бирова утікайте. Гол. ІІІ. 237.
Да́мочка, -ки, ж. Ум. отъ дамка.
Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Крутенько нар. Ум. отъ круто.
Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.