Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возій

Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЙ"
Викрадати, -даю, -єш, сов. в. викрасти, -ду, -деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир. Ном. № 7137.
Долі́зти Cм. долазити.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Н. п.
Позатирати, -ра́ю, -єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала. Кіевск. у.
Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Роз'їсти, -ся. Cм. розїдати, -ся.
Розуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понимать. Так мені сталося, наче я дитина мала: не розумію нічого, не знаю, не памятаю. МВ. ІІ. 13.
Укруть нар. Вмигъ, сразу. Вкруть Кульбашний кинувся б назад до чумацького табору. О. 1861. X. Кух. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.