Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возій

Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЙ"
Джаворок, -рка, джаворонок, -нка, м. = Жайворонок. Вх. Лем. 409.
Доморо́бний, -а, -е. Домашняго издѣлія.
Дощи́ще, -ща, м. Ув. отъ дощ.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. Г. Барв. 308. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Карбівка, -ки, ж. 1) Нарѣзываніе мѣтокъ. 2) Чеканъ, чеканка. 3) Сушеная рыба съ нарѣзками.
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Грин. І. 192. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові. Правда, 1867 (?), № 37.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Прожерка, -ки, ж. Раст. Paris quadri folia. Лв. 100.
Роспарити, -ся. Cм. роспарювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.