Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возій

Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЙ"
Благовіст, -ту, м. Благовѣстъ. Левиц. І. 378.
Бринявий, -а, -е. О срубленной пихтѣ: перестоявшійся, начавшій уже краснѣть. Шух. І. 88.
Ґаня́, -ні, ж. = Каня 2. Вх. Зн. 13.
Загля́нути Cм. заглядати.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Поваруватися, -руюся, -єшся, гл. Остеречься, не рѣшиться. Ти свою хату не поваруєшся спродати? МВ. (О. 1862. І. 93).
Розрахувати, -ху́ю, -єш, гл. Разсчитать, разсчесть.
Хекати, -каю, -єш, гл. = хакати. Як літом собака хекає, виваливши язик, то то, кажуть, він приказує: «на ката хата, на ката хата». Ном. № 10288.
Шпити, шпитіти, гл. = шпати. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.