Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возій

Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЙ"
Кургикати, -чу, -чеш, гл. 1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ. Ном. № 12451. 2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Котл. Ен. Кургиче собі пісню під ніс. Черном.
Ли́стонько, -ка, м. Ум. отъ лист.
Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. Ум. обуваннячко.
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Примінятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. приміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Приспособляться, приспособиться. Желех.
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну. К. Дз. 110.
Розгарцюватися, -цююся, -єшся, гл. 1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ. 2) Расшалиться.
Розгребти Cм. розгрібати.
Царенко, -ка, м. Царевичъ. ЗОЮР. II. 49. Мнж. 25. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна. Рудч. Ск. І. 116.
Шмаряти, -ряю, -єш, сов. в. шмарити, -рю, -риш, гл. Бросать, бросить, швырнуть. Угор. Гусевки, шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57. Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі. Гн. І. 9. Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху. Гн. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.