Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

володарський

Володарський, -а, -е. Владѣтельный; владѣльческій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДАРСЬКИЙ"
Биндюги, -рів, м. мн. = бендюги.
Вележирувати, -рую, -єш, гл. Роскошествовать, жить по-барски. Чуб. VII. 575.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Загребе́лля, -ля, с. Мѣсто за плотиной. На загребеллі живе. Черк. у.
Зва́лювати, -люю, -єш, сов. в. звали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сваливать, свалить. Хапає кожного за ноги і звалює. О. 1862. IV. 89. Звалять дуба в кручу. Хата, 67. 2) Сбивать, сбить, свалять. Звалили сукно на валютах. Харьк. у.
Знегода, -ди, ж. = знегіддя.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).  
Привабити Cм. приваблювати.
Розстукатися, -каюся, -єшся, гл. Стучать не переставая.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОДАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.