Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воздух

Воздух, -ху, м. 1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає. Ном. № 9926. 2) Воздухъ (церк. утв.). Ном. № 14182. Ум. воздушок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗДУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗДУХ"
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Зможність, -ности, ж. = можність. Ном. № 12025.
Милова́нець, -нця, м. Фаворитъ, любимець.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый. К. Дз. 174.
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Ном. № 6089. Був собі мазур, — так собі простак. Грин. І. 228.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus. Лв. 96.
Розбіяка, -ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. КС. 1882. X. 167. Грин. III. 591. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи. Харьк.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.
Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗДУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.