Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возирка

Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИРКА"
Відлежати Cм. відлежувати.
Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. ІІІ. 17. Ум. главка, главичка.
Ляги́, -гів, м. мн. = лягови. Іде він до неї о пізніх лягах. Чуб. II. 183.
Мереконі́ти, -ніє, гл. безл. Мерещиться. Угор.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Підчернювати, -нюю, -єш, сов. в. підчорнити, -ню́, -ниш, гл. Подчернивать, подчернить.
Помілко нар. Мелковато.
Попередавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Утіляти, -ляю, -єш, сов. в. — утілити, -лю, -лиш, гл. Воплощать, воплотить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗИРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.