Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возирка

Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИРКА"
Волочаний, -а, -е. Объ обуви: съ волоками. Волочані черевики (у чоловіків). Конст. у.
Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Голу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять. Грин. III. 24.
Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
Подопиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Допиться до чего (о многихъ). Бач, до чого подопивались. К. ЦН. 218.
Подужати Cм. подужувати.
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
Шинкарювати, -рюю, -єш, гл. Содержать кабакъ, заниматься продажей спиртныхъ напитковъ. Сим. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗИРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.