Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возирка

Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИРКА"
Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ґрулисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ растетъ или росъ картофель. Вх. Лем. 408.
Замоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. замолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарабатывать, заработать молотьбой. Піде замолотить коробку, а ще й зажнемо якого снопа. Г. Барв. 435. Чи зажала, чи замолотила? Мкр. Н. 21.
Зва́дник, -ка, м. Спорщикъ, забіяка.
Мости́ще, -ща, м. 1) Ув. отъ міст. 2) с. Мѣсто гдѣ былъ мостъ.
Підшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підшити, -шию, -єш, гл. Подшивать, подшить.
Повіяти, -вію, -єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Чуб. V. 134. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру. Мет. 84.
Повсаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Усѣсться (о многихъ).
Псюка, -ки, ж. Собака.
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗИРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.