Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возове

Возове, -вого, с. Натуральная повинность въ видѣ перевозки чего-либо. Возове одбудеш, шість віз привезеш колод. ЗОЮР. І. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗОВЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗОВЕ"
А́ґрис,-са, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.
Дочі́сувати, -сую, -єш, сов. в. дочеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Оттаке щастя було і в батька, — промовила ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу. Левиц. І. 196.
Заве́зти́. Cм. Завозити.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю. О. 1862. II. Кух. 65.
Похворіти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Воли похворіли. Рудч. Чп. 89.
Призра, -ри, ж. Подозрѣніе. Левч. 108. при́зру на кого мати. Подозрѣвать кого. Подольск. г.
Треблаженне дерево. Легендарное дерево, выросшее изъ обруча, который клалъ себѣ на голову больной Адамъ; оно имѣло видъ креста и на немъ впослѣдствіи былъ распятъ Спаситель. Драг. 94.
Уніятський, -а, -е. Уніатскій.
Холодність, -ности, ж. Холодность, холодъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗОВЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.