Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возовик

Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗОВИК"
Ди́хи, -хів, м. мн. = Здуховина. Вх. Зн. 14.
Звіри́ний, -а, -е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним. К. Іов. 89.
Згло́титися, -чу́ся, -тишся, гл. Столпиться, собраться толпой. Вх. Зн. 21.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан. К. ЧР. 122.
Обіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ном. № 10677. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. Чуб. V. 231.
Осиротитися, -чуся, -тишся, гл. Осиротѣть. Ой ну люлі, мале дитя, що вчора вранці уродилося, а сьогодні ввечері осиротилося. Чуб. V. 767.
Переглянутися Cм. переглядатися.
Пересупонити, -ню, -ниш, гл. Стянуть наново супонею хомутъ.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Сцілення, сціли́ти, сцілющий, сціляти. Cм. зцілення и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.