Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возовик

Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗОВИК"
Вовковина, -ни, ж. Волчья яма. Викопав чоловік вовковину, да й укинув туди медведя, вовка, лисицю й зайця. Рудч. Ск. I. 20.
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Живопи́хом нар. Сильно спѣша, насильно. Ми огірки збірали яко мога швидче, живопихом. Новомоск. у.
Кацапня, -ні́, м. соб. отъ кацап.
Кралечка, -ки, ж. Ум. отъ краля.
Пеклуватися, -луюся, -єшся, гл. Заботиться, печься о комъ.
Позакурювати, -рюю, -єш, гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Ризник, -ка, м. 1) Ризничій, хранитель ризницы. 2) Шьющій церковныя облаченія.
Саламаха, -хи, ж. 1) Кушанье: истолченный чеснокъ съ солью и хлѣбомъ, прибавляютъ еще фасоли. Kolb. I. 54. 2) = соломаха. Не журися ти, дівчино, єсть там в полі саламаха, козацькая завертаха. Лукаш. 121.
Сположити, -жу, -жиш, гл.на руки кому. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити. Чуб. II. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.