Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волісь

Волісь, воліся, нар. Лучше, предпочтительнѣе мнѣ. Волісь я їхати, як їсти. Валков. у. Воліся ми, брате, попросимо ми найменшого брата тринбача. Мет. 438.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІСЬ"
Безп'Ятий, -а, -е. 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. І. 19. 2) Употребл. какъ сущ чортъ.
Гу́рба, -би, ж. = Юрба. Вх. Зн. 12.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Повидаватися, -даємо́ся, -єте́ся, гл. Выйти замужъ (о многихъ).
Поклинцювати, -цюю, -єш, гл. Набить стѣну клинышками для обмазки глиной.
Приносини, -син, ж. мн. = принос. Рк. Левиц.
Рівночасний, -а, -е. Одновременный. Желех.
Чепеля, -ляти, с. = чепелик. Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться. Чуб. І. 297.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
Щевій, -в'ю, м. = щавій. Вх. Пч. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛІСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.