Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? III. 38).
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Калачик, -ка, м.
1) Ум. отъ калач.
2) Раст. просвирки, Malva rotundifolia L. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться.
Календарь, -ря, м. Календарь. Віщував календарь, та в помийницю впав.
Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп'ят і дівчаток купець Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем.
Околіти, -лію, -єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла.
Окрасити Cм. окрашати.
Перепивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Выпивать, выпить за чье здоровье, желая кому счастья. Насипає горівки у порцію і перепиває до всіх людей з словами: «Дай вам, Боже, здоров'я!» 2) — кому що. На свадьбѣ: выпивая рюмку, дарить что либо новобрачнымъ. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! Що маю-перепиваю, щастя долі не вгадаю. Ой ішла дівка Мар'єчка із своїми дружечками; насупротив її батенько її з повненькими кубочками. «Перепий, донечко, перепий, Мар'єчко, із своїми дружечками». Ой за жалощами за великими перепою не брала. 3) Перепивать, перепить, выпить больше кого. А пити, так не переп'є його й Данилка, що в того пана.
Росквасити Cм. росквашувати.
Цендибор, -ра, м. Коловоротъ, родъ сверла.
