Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Далече́нний, -а, -е. Очень далекій.
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші.
Закря́кати, -чу, -чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене.
Помішати, -ша́ю, -єш, гл.
1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!».
2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди.
Ржій, ржія, м. Раст. Camelina sativa.
