Вигукувати, -кую, -єш, сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи.
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают.
Допла́чувати, -чую, -єш, сов. в. доплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Доплачивать, доплатить, приплачивать, приплатить. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
Злюка, -ки, об. Злой человѣкъ. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. . Ум. злючка.
Навманя́ки́ нар. Намекая. Навманяки буряків, щоб капусти дали.
Опішіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться медлительнымъ (въ ходьбѣ) Кінь опішів.
Плив, -ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу.
Пороскуйовджувати, -джую, -єш, гл. = пороскудлувати.
Триндикати, -каю, -єш, гл. Наигрывать, напѣвать. Грицько.... триндикає та висвистує.
Шкураття, -тя, соб. Куски кожи. Позбірав шкураття.
