Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воживо

Воживо, -ва, с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились. Мкр. Г. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЖИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЖИВО"
Закла́дщини, -щин, ж. мн. = закладини. Канев. у. ХС. ІІІ. 39.
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Кобер, -бра, м. Коверъ. Левч. 58. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець. Н. п.  
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Розіпхати Cм. роспихати.
Урльоп, -пу, м. Отпускъ. Жовнір траву косить, пана капитана на урльоп ся просить. Гол.
Чарівник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ, очарователь. Москаль на хитрощі підпився і видавав, мов він чарівник. Котл. МЧ. 481.
Шпилечка, -ки, ж. Ум. отъ шпилька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЖИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.