Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

войовитий

Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював. Грин. 1. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙОВИТИЙ"
Грибо́чок, -чка, м. Ум. отъ гриб.
Налю́шник, -ка, м., налю́шня, -ні, ж. Веревочное, кожаное или скрученное изъ дерева кольцо, которымъ привязывается люшня́ къ полудрабку. Чуб. VII. 413. Рудч. Чп. 250.
На́пря́м, -му, м. Направленіе. Воно б можно це зробити (читальню), та як би всі такого напряму, як я. Славяносерб. у.
Обійстя, -тя, с. = обийстя. Св. Л.
Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).
Подути, -дму, -дме́ш, гл. Подуть. Живеш як у решеті: відки вітер подме, то повні хати. Ном. № 10284.
Поприбавляти, -ля́ю, -єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Поцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам. Ком. І. 9.
Престільниця, -ці ох. Верхняя доска стола? Війшов Івасенко до новой світлиці, лежить миленька на престільниці. Гол. І. 181.
Річище, -ща, с. Русло, прежнее русло рѣки. Черк. у. КС. 1885. XI. 538.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЙОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.