Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач.
Діверів, -рева, -ве Принадлежащій деверю, девернинъ.
Золінник, -ка, м. = золільник. Ум. золінничок.
Костоправ, -ва, м. Костоправъ.
Крумкач, -ча, м. Воронъ.
Крутопіп, -попа, м. Шуточно вмѣсто: протопіп. Филосопи, крутопопи набірались страху.
Смажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загоруй смажно та й їж смачно.
Сутемрява, -ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі.
Трахточок, -чка, м. Ум. отъ трахт.
