Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

войовитий

Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював. Грин. 1. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙОВИТИЙ"
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Вірутно нар. Вѣроятно. Желех.
Ли́зень, -зня, м. Бычачій языкъ. Телячий лизень. як лизень злизав (кого). Исчезъ, какъ въ воду упалъ. Ном. № 13512. нехай тебе лизень лизне, злиже! Чтобъ ты пропалъ! Ном. № 3739.
Надоби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Быть угоднымъ кому. А за лінощами Богу не молюся, — чим я Богу надоблюся? Чуб. V. 442.
Напароси́ти, -рошу́, -сиш, гл. = напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно.
Орлонько, -ка, м. Ум. отъ орел.
П'ятенятко, -ка, с. Въ сказкѣ, шутливо: дитя пятницы. П'ятінка з маленькими п'ятенятками. Мнж. 112.
Римарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Cм. лимарювати.
Роскобіжкатися, -каюся, -єшся, гл. Разжиться. Вас. 213.
Семидільниця, -ці, ж. Дѣлающая за разъ нѣсколько дѣлъ. Грин. III. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЙОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.