Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водянчик

Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНЧИК"
Бештання, -ня, с. Брань, нагоняй.
Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Вив'ялитися, -люся, -лишся, гл. Обезсилѣть до вялости, изнуриться. Мужик у роботі вив'ялиться, виробиться та й не довго живе. Волч. у.
Заганьби́ти, -блю́, -биш, гл. Застыдить, устыдить. Вх. Лем. 415.
Зану́да, -ди, ж. Тоска. Як осліп я, тик зануда така, не дай Боже! Ум. зану́дна. В тебе жінка голубка, а нам гірша занудна: вона тебе голубить, а нас гірше занудить. Гадяч. у.
Нежонатий Неженатый. Ой я в тебе, моя мати, нежонатий хожу. Грин. III. 200. чай нежонатий. Чай безъ хлѣба. Зміев. у.
Порохня, -ні́, ж. Труха, сгнившее дерево. Грин. І. 10. Алв. 68. Такий старий, що й порохня сиплеться, (Комора) похилилась і порохнею взялась. Г. Барв. 184.
Сухітник, -ка, м. Больной чахоткой. Желех.  
Чарівочка, -ки, ж. Ум. отъ чарівна.
Чуло нар. Чувствительно, нѣжно. Сестро моя милая, — чуло промовив він. Стор. МПр. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДЯНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.