Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водянчик

Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНЧИК"
Гана, -ни, ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. Желех. задавати, зробити гану. Хулить, охулить.
Героїня, -ні, ж. Героиня. К. Бай. 145.
Ді́янка, -ки, ж. Дѣловое время, время дѣйствія.
Забійня́, -ні, ж. У колесниковъ при гнутьи ободовъ: столбъ возлѣ пенька, — между нимъ и пенько́м закладывается комлевая часть обода при его загибаніи вокругъ пенька. Вас. 147.
Згина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Чуб. V. 67. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся. Мет. 459.
Земена́ Грань, — ної — ні, ж. Растен. исландскій мохъ, Cetraria islandica. Шух. І. 21.
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Рибарь, -ря́, м. = рибалка. Вх. Зн. 59. Сам Бог призвав рибарів на апостолів. Гол. Од. 11.
Часунка, -ки, ж. Корова, своевременно случившаяся съ племеннымъ быкомъ. Вх. Зн. 79.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДЯНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.