Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водянчик

Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНЧИК"
Бідність, -ности, ж. Бѣдность, убожество, нищета.
Жовні́рщина, -ни, ж. Солдатчина.
Йолоповатий, -а, -е. Глупый. Йолоповатому хліб попадається, та не вміє їсти. Лебед. у.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Подопливати, -ва́ємо, -єте, гл. Доплыть (о многихъ).
Прокур, -ру, м. Неоплаченный акцизомъ спиртъ, утаенный отъ акцизу перекуръ. Камен. у.
Сизоперий, сизопірий, -а, -е. Сизоперый. АД. І. 113. Ой брате мій, брате, сизопірий орле, доглядай же ти, брате, моїх малих діток. Чуб. V. 853.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Ухабнути, -ну, -неш, гл. Стащить, украсть. Мнж. 193.
Хтивість, -вости, ж. Жадность, алчность. Скілько опісля розлито на Вкраїні крови через Іванцеве лукавство да через неситу хтивость московських воєвод. К. ЧР. 370.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДЯНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.