Винянчитися, -чуся, -чишся, гл. Вынянчиться.
Відходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє.
2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки.
3) Вылѣчить. Вона тобі відходить твою слабість. Яка вродила, та й одходила.
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Каправий, -а, -е. Съ гноящимися глазами.
Полежай, -жая, м. Лежебока. Будуть мені козаки прізвище прикладати, гречкосієм, полежаєм називати.
Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. 3) Сознательный.
Скроплювати, -люю, -єш, скропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. скропити, -плю, -пиш, гл. Окроплять, окропить. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. І скроплював безплодную пустиню. Не скропиш того свяченою водою.
Спориня, -ні, ж. Прибыльность, умноженіе.
Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ум. тучка.
Четвертак, -ка, м.
1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ.
2) Бревно въ 4 сажня длиной.
3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. четвертачо́к.
