Вилуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вилупитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Выйти изъ яйца. Як вилупляться гусята або каченята, то, щоб здорові росли, гніздо і шкалярущу виносять на воду.
2) Родиться, выйти (презрительно). Жав уродитися чоловік, та вилупивсь чорт.
Достерегти́ Cм. достерігати.
Зміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Лі́тошній, -я, -є. 1) Лѣтній. Літошній день дуже довгий. 2) Прошлогодній. Треба, як літошнього снігу. 3) Літошній. Въ лѣтахъ, немолодой. Та він уже чоловік літошній, пожив таки на світі!
Ольшина, -ни, ж. = вільшина. Дівчина з ольшини виходить.
Пенний, -а, -е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало.
2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну.
3) Преградить (многимъ).
Поїздовий, -а, -е. Относящійся къ свадебному поѣзду. Пісні поїздові співають дружки і свашки.
Тлуса нар. Рысью. Та що се за коні, от як чаталає ними; я як пустю своїх тлуса, то далеко покину їх ззаду.
